Дослідження

Кінотеатр «Ужгород»

Кінотеатр «Ужгород» — пам’ятка архітектури світового рівня та культове для ужгородців місце. Будівлю кінотеатру в стилі ар-деко зведено у 1932 році за проектом талановитого кошицького архітектора Людовіта Оелшлеґера (Ľudovít Oelschläger). Розробка проекту Роботи з проектування кінотеатру розпочались у 1930 році. Перша ітерація креслень за підписом Людовіта Оелшлеґера датована листопадом цього року. Згідно з ними будівля…

Дослідження

Фабрика бочок в Анталовцях

Велике бондарне виробництво в селі Анталовці Ужгородського району функціонувало досить короткий період — всього три роки — в період Першої Світової війни. З’явилось воно з легкої руки штабного офіцера армії Австро-Угорщини, який мав тут великі земельні наділи. Бондарна фабрика Підприємство з виготовлення бочок в Анталовцях було засновано імператорсько-королівським Міністерством війни (нім. k.u.k. Kriegsministerium) Австро-Угорщини у…

Дослідження

Ужгородські пожежні гідранти 1930 року

Празькі пожежні гідранти з’явились на вулицях Ужгорода у 1930 році — за часів входження Підкарпатської Русі до складу Чехословацької Республіки. Колись ужгородських гідрантів налічувалось близько трьох сотень, а зараз залишилось 68, і з кожним роком стає дедалі менше. Історія цих культових міських артефактів нерозривно пов’язана з історією міського водогону та підприємством Ярослава Матічки — виробником…

Дослідження

Готель Pannonia в Ужгороді

Назва готелю Pannonia мало про що може сказати пересічному ужгордцю. І не дивно, адже цю маловідому споруду розібрано ще у 1940-их роках, але вже на той час вона близько півстоліття не виконувала функції готелю. Історія цього будинку коріннями сягає ще до початку XVIII століття. Пивний дім В середині XVIII століття на місці майбутнього готелю Pannonia…

Дослідження

Ужгородський альпінарій

Альпінарій (англ. alpine garden, alpinarium, alpinum) — ботанічний сад, що спеціалізується на культивації високогірних альпійських рослин. В альпінарії намагаються відтворити умови та ландшафт, максимально близькі до природніх місць походження рослин — великі камені, гравійні ложа тощо. Зелений клаптик Коли саме був закладений альпінарій на теперішній Жупанатській площі в Ужгороді — достеменно не відомо. Цей зелений…

Дослідження

Метеорит Княгиня — найбільше небесне тіло Європи

9 червня 1866 року тисячі мешканців Угорського Королівства стали свідками падіння найбільшого з-поміж знайдених у Європі метеоритів. Велика вогняна куля з’явилась над містом Ліптовський Мікулаш, пролетіла близько 220 км над комітатами Шарош та Земплін, і з сильним гуркотом вибухнула на висоті 40 км поблизу села Княгиня комітату Унґ, а нині Великоберезнянського району Закарпатської області. Падіння…

Дослідження

Ференц Еґрі. Дзвоноливар з Малих Геївців

Село Малі Геївці на Ужгородщині і справді мале — налічує всього сім сотень мешканців. Саме тут у 1864 році народився відомий дзвоноливар, власник фабрики з виготовлення дзвонів та угорський політик Ференц Еґрі (угор. Ferenc Egry). Ференц походив з династії дзвоноливарів і ремесло перейняв у свого батька, який працював у дзвонарному цеху в Малих Геївцях. Згаданий…

Дослідження

Палац Ковнера у Мукачеві

Палац Ковнера (Конера) Одноповерхову будівлю палацу зведено в кінці XIX століття в стилі класицизму. Очевидно, будівництво розпочалось після 1894 року, так як саме цього року граф Шенборн-Бухгейм здає в оренду Адольфу Конеру (нім. Adolf Kohner) частину Мукачівсько-Чинадіївської домінії площею 30 тисяч кадастрових хольдів. В плані будівля П-подібна, з двома асиметричними п’ятигранними флігелями, прибудованими до крил…

Дослідження

Гамора: історія водяної кузні у Лисичові

Існує твердження, що вік водяної кузні в Лисичеві складає більше 300 років. Це невелике дослідження покликане відкрити деякі цікаві факти про кузню та розвіяти черговий міф про Гамору, яка перейшла під покровительство Гефеста тільки в середині XIX століття. Гамора як паперова мануфактура Достеменно не відомо, коли саме була заснувана водяна кузня в Лисичові. У 1760-х…

Дослідження

Походження пісні «Пливе кача…»

Існує версія, що пісня «Пливе кача по Тисині…» виникла на Закарпатті після падіння Карпатської України — як відгомін кровопролитних боїв за місто Хуст. Насправді, це не зовсім так. Вперше цю народну пісню записано у 1930-их роках у Воловці Дезидерієм Задором — відомим композитором та збирачем фольклору. Ймовірно, в сучасному вигляді вона виникла під час Першої…